Повернення додому
Олег Саган
Я виріс і виховувався у християнській сім’ї. Батьки мої робили все для того, щоб я був хорошою людиною. Вони розповідали мені про Бога, брали з собою на богослужіння, щоб я міг пізнати Христа, як особистого Спасителя. Але, будучи підлітком і спілкуючись зі своїми ровесниками, я не задумувався над існуванням Бога і жив згідно зі своїми гріховними бажаннями. Мені було нецікаво читати Біблію і відвідувати богослужіння. Один із моїх старших приятелів, який особисто пізнав Бога, почав мені говорити про необхідність особистих стосунків з Христом. І, хоча я й раніше знав про це, його слова особливо вплинули на мене, змусили задуматися над питаннями: для чого я живу і яке моє майбутнє? У моїй душі відбувалася боротьба – я зрозумів, що мені потрібно змінитися, але продовжував жити по-старому.
Одного разу я слухав проповідь про блудного сина. І хоча я ніколи не залишав батьківський дім, я усвідомив, що для Небесного Отця я є блудним сином і мені потрібно залишити старе життя і навернутися до Отчого дому. Я плакав, каявся, відчував себе грішником, якому потрібний Спаситель. У той час Христос відкрився мені по-особливому – як найкращий Друг, який розуміє мене. В Ісусі Христі я побачив зміст мого життя думки і бажання стали іншими. Я отримав насолоду в читанні Євангелії – науки мого Господа,- а також у виконанні Його волі; почав розповідати про Нього іншим.
Закінчивши Біблійну Семінарію і ставши пастором церкви, я щасливий тим, що можу бути знаряддям в Божих руках для здійснення Великого доручення Христа – спасіння людей на землі. Роки, які я присвятив для Ісуса, вважаю найщасливішими в своєму житті.